Але-хо-хо! Що тут у нас, народець? Розказуватиму вам сьогодні крутезну історію, як я, наркоман комік, засмоктився амфетаміном і почав шмаляти на пляжі! Взагалі, як тільки я почуваю, що трохи налитувався, у мене виникає мегаідея, і таке завжди виходить. То ж готові до екстазу?
Заготовив я собі купу закладок на цей вихідний, обіцяв собі влаштувати веселу вечірку. І ось вона, довгоочікувана пятнична ніч! Малий, кумик-дистриб'ютор, приїжджає до мене на байку із своїм баяном. І клопітко вибираю для себе дозу мефедрону, щоб дати жару без папараці. Але треба бути обережним, уникати всяких мамонтів, бо тут може вискочити один з них, і приділити мене зайвої уваги. Я ж не маю часу на таких дрянь.
Отож я кидаюся швидкісно курити свою шняжку. І тут, під польотом моїх мірських турбогвинтів, я відчуваю, як цей стимулюючий сплав очіплює моє тіло, даруючи неймовірне екстатичне блаженство. Вечір стає яскравішим, звуки музики мов сексуальні зайчики, що побігли вигадати нові пози. І я, як художник-експериментатор, показую своїм друзям, що таке справжня свобода від уявних меж і стереотипів.
А в якийсь момент, як уже вся компанія відчуває внутрішній адреналін, я пропоную потоваришувати на пляж, щоб розвантажитися від всіх наших "шалених витворів мистецтва". Тут якраз ідеальне місце для величезного веселого шоу. Кругом тільки народ, пляжні парасольки, крихка веселка бікіні і одні штани розміру XXXL. Ну а ми, злих коміків, зі своїми чорними сорочками і вогненними очима, вирішуємо показати всім, як влетіти в неймовірну атмосферу мандрівки по уявних просторах.
На сцені гримить рок-н-ролл, а ми підтягуємося до рок-н-роллу своєю шняжкою. Іноді і шмаляти треба з рокерським задором! Ми рухаємося, як астронавти на місячній поверхні, словно головні герої фільмів про постапокаліпсис. А потім, вирішуючи покорити цілий світ, я починаю свій виступ-імпровізацію. Шоу від наркомана-коміка! Бадьорі глядачі раптом вуетають, особливо, коли я починаю розповідати про свої пригоди з мефедроном.
"Але, діти, не повторюйте мої помилки! Хоч меф тягне на себе як магніт, він же може змінити тебе настільки, що ти починаєш виростати собі роги на голові і розказувати всім про життя на Юпітері!"
Але поки я розповідав крутезну історію, вже смеркало. І ми з командою вирішуємо перетворити пляж в лазурну дискотеку. Музика, світло, танці – все по-дорослому з голлівудським блеском. І тут я, ефектно швидко починаю забувати про свої наркотичні пригоди та віддаюся щасливому пляжному безладдю. Ловлю хвилі екстазу, все літає навкруги, мерехтить, ніби невловима вітрина в нічних вікнах. Ми всі стаємо одним цілим, багатогранним фірмаментом, що палає неможливими кольорами.
Час летить, а я все ще на хвилі ейфорії, підбадьорений своїми наркотичними ілюзіями. Розповідаю афторитетній публіці свої умори, як шукаю цінні закладки на крихкій нічній зорі. І тут, коли сонце починає з'являтися на обрії, ми всі втрачаємо свій адреналін і ветер розвіває наші мокрі волосся врівні з морськими хвилями.
Зморшки від нічних танців та пригод проростають на моєму обличчі, нагадуючи мені про те, що ілюзії сходять на ніч. Але це не кінець, це лише початок нової історії. Мені захотілося втягнути цілий світ у свій комедійний вир, показати кожному, що наркотики – це всього лиш спосіб вийти за межі, відчути усю красу та адреналін життя без обмежень. А ви готові на екстремальну подорож у світ комічного наркозу?
Другие выпады описывать просто нет сил. Слишком много всякой херни уже успела случиться за этот год, но эта история, братаны, это что-то особенное. Помню, как будто вчера, я решил приколоться над своим другом-понтовирусом и отомстить ему за его постоянные надругательства.
Ну, вообщем, дело было так. Мы сидели с парнягами на диване, пили пуншик и орехали как положено. Все было вполне нормально, пока не пришла наша отвязная знакомая, которая в те времена занималась "закладками". Она таскала с собой всякие непотребности, типа геры, амфета и прочего добра. Я решил, что это идеальный момент для своей маленькой пеки, чтобы наказать этого понтовира-друга.
Я подошел к ней в тихом уголке, принесла деньги и разменяла на амфетамин. От геры и ореха у меня крышу сносило, а амфет был небольшим экспериментом. Что может пойти не так? Я подумал, что смешаю этот порошок с его обычной долей ореха и он просто не заметит ничего странного. У него все равно всегда рот сухой и промокашка в голове от постоянного дурмана.
Так вот, когда я получил свою порцию амфета, я вернулся на диван, где все еще бушевала эйфория от ореха и геры. Все были на своей волне, и я принялся смешивать амфет и орех в его стакане. Вроде все получилось неплохо, но тут меня переклинило и я решил усилить дозу.
Опять подошел к орехикам, насыпал еще щепоточку амфета и отхлебнул полстакана своего проклятого пунша с герой. Черт, я сам был уже на грани праха, но мне надоело просто смотреть, как он с умным видом бухает и выдает свои умные речи. В общем, я поднялся и сказал, что устал и что-то важное надо сделать. Я предложил ему закончить свою долю пунша и пойти чалдонить по городу.
Естественно, он был рад пойти вместе со мной. Кто бы не хотел шумно и нюхать свою любимую геру? Мы вышли на улицу, и я уже не мог сказать ни слова. Вся речь была стерта, и я просто ждал, когда он заметит, что в его орехах что-то не так.
Наконец, после десятого останова и курса нюханья в орех, он остановился и сказал мне, что чувствует себя как-то очень странно. Весь его лексикон сводился к двум словам: "что" и "делать". Я просто не мог сдержать смеха и рыгнул в его сторону, а он плюнул в меня и ушел прочь.
Вот такая история получилась, братаны. Я купил амфет и наказал своего друга за его понты. Все закончилось хорошо, хотя дружба с ним как-то пошатнулась. Я вспоминаю этот случай и всегда смеюсь до слез. Это было жаркое время, и я рад, что оно уже позади. Можно сказать, что это была наша с ним молодость, но такие всплески глупости лучше забыть и идти дальше, братаны!